Матеріали учасника І (районного) туру
Всеукраїнського конкурсу
«Учитель року – 2015»
у номінації «Українська мова і література»
Возігнуєвої Марини Вікторівни
вчителя української мови і
літератури
Новосафронівської ЗОШ І-ІІІ ст.
спеціаліст І категорії
Проблемне питання : «Розвиток
творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури»
В кожній
людині є сонце,
Тільки
дайте йому світити.
Сократ
Духовне оновлення нашої держави, суспільства передбачає створення сприятливих умов для утвердження
атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом
постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики,
але і як соціальна необхідність.
Творча особистість – це цілісна
людська індивідуальність, яка виявляє розвинені творчі здібності, творчу
мотивацію, творчі вміння, що забезпечують її здатність породжувати якісно нові
матеріали, технології та духовні цінності, що в більшій чи меншій мірі змінюють
на краще життя людини.
Саме життя доводить, що в складних умовах, які
постійно змінюються, найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює
людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового
(нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме:
рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать
сучасники і бачили попередники”.
У наш час
спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких
психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути
формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною.
Хоч слово
«творчість» в останні десятиліття входить до множини найбільш вживаних слів
фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика,
використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути
розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.
Генезис поняття творчості:
У психологічній
літературі відмічаються перші спроби створення теорії творчості. В часі вони припадають на межу між XIX та XX
століттями. Одним із перших авторів теорії творчості був С. О. Грузенберг. Бурхливий розвиток
природничо-математичних наук, який повів за собою розвиток техніки (згадаймо
хоча б період промислової революції в Європі), показав світу факти справжньої
творчості і в даній сфері діяльності людини. Витвори техніки, технологій вже
настільки впливали на життя людей, їх свідомість, що не могли не привернути до
себе уваги тих, хто вважав, що творчість характерна лише для гуманітарної
сфери. Особлива увага до творчої діяльності людини в галузі науки та техніки
з'явилась після запуску в жовтні 1957 року першого штучного супутника Землі, а згодом і польоту в квітні 1961 року
першого космонавта. Ці практичні
здобутки людей стали цінним підтвердженням можливостей їх творчих здібностей, що спонукало до більш активних пошуків, спрямованих на
розкриття механізму самої творчості.
У Філософському словнику дається таке означення творчості:
"Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові
матеріальні і духовні цінності".
Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей
можливий розвиток науки, техніки,
мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.
Психолог А. Г. Спіркін розглядає творчість як
"мислительну і практичну діяльність, результатом якої є
створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей,
закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу
та духовної культури...". Як бачимо, дане визначення творчості вже прямо стосується вищого (творчого) рівня пізнавальної та наукової діяльності.
"Творчість, - пише М. М. Амосов, - це створення нових моделей та
втілення їх через функціональну активність в
матеріальні речі або ж у
матеріальні моделі - книги, малюнки і т. д".
Н. Роджерс, яка займається
експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що "творчість подібна волі, спробувавши
її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити без неї. Це трансформуючий, цілющий процес. <... > Коли
накладаються обмеження на нашу творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо".
Тому пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній
школі є всебічний розвиток школярів,
зокрема творчих здібностей особистості. Тому у сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального
процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання
полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість
успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя –
допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те сонечко творчості, яке є в кожному, бо закладене там
природою, допомогти «сонечку» засяяти.
В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових
знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання
стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння
самостійно поповнювати знання. Розв'язання цієї задачі органічно пов'язано з
активізацією навчання, з розробкою
систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної
активності учнів, засвоєння ними
навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння
працювати з сучасною технікою. Це
означає , що розвиток змісту і організація процесу навчання повинні
здійснюватись на основі діяльнісного підходу і гуманітаризації процесу
навчання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений
кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального
підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу ,
спрямованого не тільки на засвоєння знань, а на розвиток пізнавальних
сил і творчих здібностей учнів , на розвиток і виховання так званого "планетарного мислення". Адже діяльність є основним фактором розвитку і самовизначення особистості. На розвиток творчих здібностей учнів орієнтують всі відомі європейські
освітні центри.
З метою збереження і розвитку творчого
потенціалу нації, формування в суспільстві сприятливих умов для становлення
особистості та підтримки обдарованої молоді й у нашій країні 24 квітня 2000 року Президентом України
видано Указ № 612 "Про додаткові
заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді".
Тому в наш час
змінюються погляди на освіту і процес навчання. Вносяться
корективи до програм з різних предметів. Механічне заучування матеріалу стало
поступатись осмисленню основних ідей та законів. Новими формами збагатилась
позаурочна робота з предметів : державного та міжнародного рівня стали проводитись конкурси учнівських
наукових робіт , конкурси - захисти науково-дослідницьких робіт, турніри, олімпіади, конкурси, тощо. Все це є досить актуальним і потребує нашої
уваги.
Отже, модернізація навчально-виховного
процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості,
спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати,
розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну
інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.
Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка
повноцінного життя людини. Канула в минуле архаїчна формула «Я –
вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери». Кожен учитель мріє про те, щоб навчання на
його уроках було цікавим для учнів. Урок іде цікаво - це значить, що навчання
мислення супроводжується почуттям піднесення, схвильованості учня, подиву. Тому
вчитель має прагнути, щоб учні самі відкривали джерела інтересу, щоб у цьому
відкриванні вони відчували власну працю і успіх - це одне з найважливіших
джерел інтересу. Засвоєння знань і
набуття практичних навичок представляє собою складну пізнавальну діяльність
дітей під керівництвом вчителя. Важливим стимулом цієї діяльності є жагуче
бажання вчитися, оволодівати знаннями. Тому сьогодні метою навчання є
розвиток особистості учня: розкриття його здібностей і талантів. У
контексті освітніх реалій сьогодення ця мета конкретизуються як підготовка
учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування
знань, актуалізація умінь, затребуваних життям - уміння спілкуватися,
контактувати з іншими людьми, зокрема для розв’язання конкретних проблем,
уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, метою
навчання є формування життєвої компетентності учнів.
Центральним аспектом цього процесу є розвиток творчого мислення школяра,
зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами, що задовольняє
низку вимог:
-
реалізує пізнавальну потребу учня, що
ґрунтується на природних інстинктивних
реакціях - «дослідницькій» та
«ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та
самоактуалізації;
-
утілює єдність змістового, почуттєво -
емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;
-
відповідає основним критеріям : понятійності, самостійності, гнучкості;
-
орієнтує не на результати, а на спосіб
дії.
Створення
ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини –
основна мета, що покладена в основу навчання. Багато з них варті уваги
сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим,
досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані)
переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і
удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів
важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами
творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що
сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву,
асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно
вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.
У своїй роботі я намагаюся
використовувати різні методи навчання, використовувати сучасні
технології, щоб активізувати урок, зробити його цікавим для учнів.
Намагаюсь пам’ятати, що справжній
вчитель не той, хто вчить, а той, у кого
діти вчаться самі. Вчитель має бути таким,
яким він хоче виховати свого учня.
Моє проблемне питання - «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури».
Тому, активність учнів у процесі навчання, розвиток пізнавальних здібностей,
досконалість мовлення, культура спілкування залежить не тільки від
інтелектуальних можливостей, а й від їхніх комунікативних здібностей.
Роботу над розвивальними творчими
вправами здійснюю поетапно за допомогою дослідницьких, ігрових,
творчо-прикладних дій, під час яких розвиваються та діалектично поєднуються
операційне та образно-асоціативне мислення. Необхідно пам'ятати, що творчі
здібності забезпечують швидке засвоєння знань та умінь, закріплення та
застосування їх на практиці, а це означає, що для розвитку творчих здібностей,
велике значення має розвиток психічних процесів - пам'яті, уваги, уяви тощо.
Саме ці якості, на думку психологів, є основою для розвитку продуктивного
мислення і творчих здібностей учнів.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою
організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок
демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених
людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на
особистість кожного учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на
уроці.
Тому, на своїх уроках, я намагаюся створити такі ситуації, де б діти
могли розкрити свою уяву, поділитися своїми думками, навіть якщо вони не є
правильними, але виконуючи завдання,діти самі доходять до правильних висновків.
Слід зазначити, що вже в початкових
класах учні успішно справляються із такими завданнями: опис предмета, тварини, складання казок,
віршів. Наприклад, під час написання твору
- опису про тварину, учні
5 класу не тільки описують зовнішній вигляд тварини, але й «олюднюють» своїх
домашніх улюбленців - вони і добрі,
ласкаві, розумні, добрі друзі та помічники.
Кожна дитина може виконати багато завдань без нагляду вчителя, керуючись
самоаналізом, самоперевіркою, самоспостереженням і т.д. Учень може творчо підходити до
розв’язання будь-якої проблеми. Тому на уроках української мови я намагаюся
давати більше самостійної роботи. Наприклад, учні дуже добре справляються з
такими завданнями як «Самодиктант», «Вправи на запам’ятовування», «Вільний
диктант», «Зоровий диктант». Під час
таких вправ учні розвивають свій інтелект,
здібності, самостійність. Також
звертаю увагу на те, щоб учні вчилися самостійно працювати з підручником, уміли
аналізувати, порівнювали й узагальнювали мовні явища, будували логічно
правильні висловлювання.
Дбати про активність учнів, вчити їх
відстоювати свої позиції допомагає підбір і розв ′язання нестандартних ,
цікавих завдань, ефективне використання наочності , аудіо записів, відеороликів чи
кінофільмів,презентацій.
Використовую і таку форми навчання,
як робота в парах, індивідуальна робота. Така організація навчальної
роботи з акцентом на особистість має елементи взаємодопомоги, взаєморозуміння,
взаємопідтримки, сприяє вихованню духу спільноти в класі, а також вчить самому
шукати відповіді ( в допоміжній
літературі чи в підручнику).
Знайомлячись з передовим досвідом інших
вчителів я намагаюся перейняти і застосувати у своїй практиці більш сприятливі
для умов і дітей методи і прийоми.
Урок ,умовно, можна поділити на певні етапи:
1.ОМ
-намагаюсь створити
емоційно сприятливий мікроклімат (вітання зі святом і побажаннями
; обговорити погоду за вікном; сказати дітям
, які вони нарядні та охайні ;
зробити цікавий вступ до уроку тощо)
2. Огоглошення теми і мети
- Спільне цілевезначення – що ми
повинні зробити чи з′ясувати , вивчити ,
навчитись на уроці – це стимулює дітей самим визначити собі завдання;
- Де нам знадобиться ця тема? (це
вже практичне застосування набутих знань
у житті);
- Художня галерея або ребуси (за малюнками визначити про , що йтиме мова на уроці )
3.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
1.Даю випереджальні завдання (
біографія ; презентація, ідейно - тематичний аналіз твору, підготувати
розповідь за правилами параграфа, спробувати створити схему, алгоритм )
2. «Асоціативний кущ»
3. «Діалог Ривіна»
4. «Ланцюжок»
5. «Шпаргалка» - таблиці , опорні
схеми, міні-конспект кольоровими пастами
6. Вправи з ключами
Використовую аудіозаписи(музика,
пісні,)комп′ютерні презентації, фільми за вивчиними творами або
уривки фільмів, мультфільми.
4. Закріплення вивченого
- Виконання вправ з
підручника, або з дошки ( користуючись
підручником, щоб учні вчились аналізувати зміст матеріалу).
- «Мікрофон» ( спершу лякав
школярів, а потім звикли , бо кожен хоче висловити свою думку; діти вчаться
формулювати логічні, змістовні , лаконічні висловлювання).
- «Незавершені речення» , «
Відредагуй» , «Кросворди» , «Перебудуй речення» (ці вправи більше полюбляють
старшокласники)
Різноманітні
види диктантів:
-термінологічний
-розподільчий
-вибірково-розподільчий
-диктант –трансформер
-дистанційний диктант(рідко)
-«Нитка
Аріадни»(усно-письмовий словниковий диктанат)
-словниковий диктант
- диктант «Я запам′ятав»
-графічні
- малюнковий або художній
Різні види тестових завдань
-«Так-ні»
-«12 питань»
-мішані форми завдань.
Даю учням можливість самим скласти тестові питання чи мішані завдання для самостійної роботи (це змушує уважно читати текст і
звертати увагу на цікаві деталі; вчить
чітко формулювати завдання) , підібрати слова для орфографічного диктанту (
таким чином діти опрацьовують довідкову літературу і самі запам′ятовують
правопис слів).
-«Впізнай хто я»- літературний
диктант
-«Закінчи речення з тексту »
-« Дай свою версію продовження
твору»
-Скласти загадки , ребуси,
кросворди ; намалюй ілюстрацію до твору
-«Плутанка»-словниковий диктант
на дошці (деякі слова записані з помилками, потрібно переписати без помилок)
- Визначаю «Контролера»- учень,
що швидко і правильно виконав завдання,
перевіряє інших ( це виховує уважність та відповідальність за свою роботу).
5.Підсумки(Рефлексія) .Оцінювання
- Чи досягли ми мети уроку ,
ставили на початку ? (Навчився, зрозумів ,…)
- Відповіді на запитання
підручника
- Різноманітні тестові завдання
та завдання на картках.
- Для перевірки знань залучаю і
самих учнів :
*самоперевірка
*взаємоперевірка
*рецензія на виступ однокласника
або роблять спроби самооцінювання за схемою(діти в більшості випадків
ставлять оцінку з якою я згодна)
6. Домашнє завдання
- Даю різнорівневе на 7 балів, 10
балів, 12 балів.
- На вибір: творче завдання або вправи з підручника
- Якщо вправи однакові за
тематично-навчальним змістом, то просто на вибір (діти обирають за змістом , що
їм більше до вподоби).
Слід пам’ятати, що у формуванні знань і вмінь важливу роль
відіграє систематичний контроль за діями і операціями учнів із зазначенням
помилок і досягнень. Але
успішність пошуку правильних засобів виконання тих чи інших дій залежить не
тільки від зовнішнього контролю та оцінки, але й від самоконтролю. На засвоєння
нових умінь великий вплив мають попередній досвід та знання. Чим більша в учня
база попередніх знань та вмінь, тим швидше він оволодіє новими вміннями та
пристосується до роботи в нових умовах, до вирішення нових творчих задач.
Творчий характер задачі для учня залежить від його підготовки до розв’язання
подібних задач. Тому одна і та ж задача для одного учня є творчою, а для іншого
– ні. Більш того, для одного і того ж учня певна задача в різний час може мати
різний рівень складності. Якщо учень не володіє необхідним мінімумом інформації
або не може використати на практиці раніше засвоєну інформацію, то задача для
нього стає не творчою, а просто непосильною. Задача не є творчою і в тому
випадку, якщо учень добре володіє алгоритмом її розв’язання.
Для опанування
раціонального способу розв’язання творчих задач важливе значення має послідовне
виконання певних розумових дій. А для цього необхідно навчити школярів
аналізувати задачу, чітко виділяти в ній дані, відомі та невідомі елементи і
умови, розчленовувати процес розв’язання на окремі етапи з використанням
відповідних алгоритмічних, напівевристичних, евристичних прийомів тощо.
Приступаючи до розв’язання творчої задачі, учень повинен добре зрозуміти та
наочно уявити її зміст, визначити її приналежність до одного з відомих класів
задач.
Таким чином, для
розвитку в учнів творчих здібностей учитель повинен максимально активізувати їх
розумову діяльність. Як уже зазначалось, проблемні ситуації є одним з важливих
засобів формування і розвитку творчих здібностей учнів. Для цього необхідно
згадати раніше засвоєні та придбати нові знання та вміння, ліквідувати
невідповідність між науковими та практичними знаннями й уміннями.
Для цього рекомендують використовувати проблемні ситуації, для розв’язання яких учням необхідно
застосовувати набуті знання та вміння в нових конкретних умовах. Цей методичний прийом дозволяє залучати до розв’язання
проблеми весь клас. Тобто учням необхідно вибрати з набутої системи знань ті,
які дозволять успішно вирішити поставлену задачу. Аналіз проблемної ситуації, використання
раніше засвоєних та нових знань (довідкова література) дозволяє учням успішно
розв’язувати проблемні задачі, а отже, розвивати їхні творчі здібності.
На уроках літератури даю можливість учням висловитися про прочитаний
твір, а не поспішати висловлювати свою думку, щоб не нав’язувати її учням. Тут
дуже доречний метод «Відкритий мікрофон». Активну участь беруть старшокласники
в обговоренні твору, який вивчається. Після прочитання таких творів як «Маруся
Чурай» Л.Костенко, «Кайдашева сім’я» І.Нечуя – Левицького, «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?» Панаса Мирного учні намагаються дати об’єктивну оцінку
вчинкам, поведінці головних героям. Іноді намагаються припустити, якби вони
закінчили «свій» твір, а також «проживають разом життя» зі своїми улюбленими
персонажами.
Важливою проблемою є
те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в
голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої
атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно
розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або
безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на
уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання
творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу"
Я – сторічний
дуб", " Я – квітка у полі", " Я – учнівський
підручник з української мови", розповіді-сповіді від І особи художніх творів (навіть
дуже пасивні учні можуть висловитись, бо це
ні до чого не зобов’язує, а спробувати цікаво ) та ін..)
Для розвитку творчих здібностей велику роль відіграє і позакласна робота
. Учні із задоволенням приймають участь
у відкритих виховних годинах: «Рідна мова – життя духовного основа», «Таїна слова»; КВК, іграх - вікторинах,
мовних турнірах, вечорницях, предметних
тижнях. Вони показують не тільки свої знання, а й повагу до материнської мови.
Дуже приємно, що є й такі учні, які намагаються спробувати себе і у написанні
віршів, творчих робіт.
Проблема творчості стала в наші дні актуальною, тому що саме творчі люди
створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності
учнів в процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з
найважливіших значень. Я вважаю, що правильний підхід до кожного уроку, умілий вибір методів і
прийомів активізації розумової діяльності, творчих здібностей учнів дозволяють
досягти бажаних результатів. А навчаючи інших, звичайно навчаєшся і сам,
розумієш, що твоє сонце розкинуло
промінці і на твоїх учнів.
А ще , напевно, потрібно пам’ятати
і нам , і упорядникам програм та
підручників , що в першу чергу …
Усіма можливими
засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.
Я.А.Коменський
Курсова перепідготовка
Під час курсової перепідготовки
вчителів української мови і літератури особлива увага звертається на
особистісно зорієнтовану освіту та її психологічний аспект. Особистісно зорієнтована
освіта набула широкого розвитку в Україні з 1992 року. Основним її завданням є
розвиток дитини як особистості, основний акцент - надбання учнем правильної
інформації, раз і назавжди заданої, спрямованість на зовнішній світ дитини,
внутрішній досвід переважно сприймається як такий, що не відповідає шкільному
навчанню, вчитель повідомляє знання. Психологія є ведучою і направлена на
формування базових якостей особистості + психологічні пізнавальні процеси:
увага, пам'ять, мовлення, мислення, уява, сприйняття, відчуття ( в основі 5
сенсорних аналізаторів. Основа особистісно зорієнтованої освіти - знання,
вміння, навички
-
це засіб розвитку дитини.
На лекції «Змістові лінії літературної освіти. Шляхи реалізації» було
розглянуто літературний компонент державного стандарту:
-
ціннісна;
-
літературознавча;
-
культурологічна;
-
компоративна (порівняльна),
та компетентісно - діяльнісну парадигму сучасного уроку:
1 .Компетентний учень
2.
Літературні уміння,
знання, навички
3.
Система літературних
компетенцій
4.
Досвід читацької діяльності
5.
Соціальний,особистісно значимий літературний продукт
Під час лекції на тему «Технології сучасного уроку» зверталася увага на
1
.Етапи інтерактивного уроку:
-
мотивація учнів;
-
оголошення теми, мети та очікуваних результатів;
-
надання необхідної інформації;
-
інтерактивні вправи;
-
рефлексія, підсумок, оцінювання.
2.
Основні елементи кооперативного навчання:
-
групова обробка інформації, міжособистісне спілкування та
вміння працювати в малій групі;
-
особиста відповідальність;
-
самостійний пошук учнем шляхів вирішення поставленої
проблеми;
-
взаємозалежність і безпосередня взаємодія.
3.
Суттєві ознаки організаційної форми уроку:
-
режим часовий і просторовий, спосіб існування та
вираження змісту;
-
добір і послідовність ланок навчальної програми;
-
розподіл навчально - організаційних функцій;
-
кількісний склад учасників процесу навчання, характер
спілкування.
4.
Послідовність стадій складання плану розробки навчального
заняття:
-
розробка дидактичної моделі навчання;
-
визначення мети;
-
визначення структури уроку.
5.
Етапи проектної діяльності учнів:
-
Початковий ( формування команди, розподіл обов’язків,
планування змісту роботи, визначення форм і методів управління і контролю,
корекція з боку керівника проекту).
-
Організаційно - установочний етап ( розробка основних
ідей, констатація визначеності проблеми, збір і аналіз даних...).
-
Етап реалізації проекту (інтегрування всієї інформації з
врахуванням мети, контроль і корекція проміжних результатів проекту,
співвідношення з метою).
-
Етап завершення проекту ( представлення результатів).
6.
Види технологій:
-
структуро логічні;
-
інтеграційні;
-
ігрові;
-
тренінгові;
-
інформаційно - комп’ютерні;
-
діалогові.
Цікавою була лекція, на якій розглянули етапи уроку з літератури.
I
частина. Інформаційна картка уроку
1.
Тема уроку
2.
Мета літературної освіти
3.
Змістові лінії літературної освіти
4.
Компетенції
5.
Очікувані результати
6.
Тип уроку
7.
Теоретико - літературні поняття
8.
Наочні засоби
9.
Варіативні домашні завдання
10.
Літературно - мистецькі зв’язки
II
частина. Модель уроку
1.
Зачин
2.
Основна частина
3.
Сюжетно - змістові лінії
4.
Кульмінаційні моменти
5.
Розв’язка уроку
III
частина. Програма вивчення літературного твору.
Інформаційні дані
1.
Назва літературного твору
2.
Твори для читання
3.
Базові теоретико - літературні поняття
4.
Твори напам’ять
5.
Твори для позакласного читання
6.
Твори з літератури рідного краю
7.
Твори для самостійного читання
8.
Роботи з розвитку мовлення
9.
Поточне оцінювання та підсумкова атестація 10.Очікувані
результати
На заняттях було розглянуто технологію мультимедійного уроку. Мультимедіа —
це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і
програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою,
високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео. Функції
мультимедійного уроку:
-
засіб умовно - графічно наочності;
-
кодування інформації.
Урок з мультимедійною підтримкою - це такий урок, на якому мультимедіа
використовуються для підсилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель
залишається одним із головних учасників навчального процесу, часто і головним
джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для
підсилення наочності, для підключення декількох каналів представлення
інформації, для більш доступного пояснення нового матеріалу.
Мультимедійним уроком вважається той урок, на якому використовується
багатосередовищне представлення інформації з допомогою технічних засобів,
передусім, комп’ютера.
Типи електронних інформаційних об’єктів:
-
інтерактивні ігри;
-
інтерактивні карти, моделі;
-
мультимедіапанорами;
-
тренажери;
-
відео фрагменти;
-
фотоілюстрації;
-
анімація;
-
аудіо записи;
-
мультимедіалекції;
-
уроки он-лайн.
Прийоми медіадидактики:
1.
Не можна перевантажувати слайд візуально
2.
Гортання
3.
Ретроспекція
4.
Шторка
5.
Екран
6.
Маркер
7.
Пауза
8.
Кросворд
9.
Лупа
Етапи мультимедійного уроку:
1.
Визначення місця уроку у системі уроків
2.
Визначення завдань, цілей уроку
3.
Пошук матеріалу
4.
Конспект уроку (2 варіанти)
5.
Завдання для дітей
6.
Коли застосовувати медіа
Педагогічний дизайн - приведене до системи використання знань (принципів)
про ефективну навчальну роботу (учіння й навчання) у процесі проектування,
розробки, оцінки й використання навчальних матеріалів. Цікавими і змістовними
були лекції «Роль засобів масової інформації. Медіатехнології», «Традиційна
народна матеріально - побутова культура населення степового Побужжя»,
«Громадянське суспільство і держава», «Підготовка виховного заходу»,»Синтаксис
складного і простого речення», «Атестація педагогічних працівників»,
«Педагогічна майстерність вчителя», «Індивідуальні особливості дитини як основа
планування навчальної діяльності», «Формування екологічної компетентності».
Немає коментарів:
Дописати коментар